ВОЛЮНТАРИ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістичний напрям у філософії, представники якого вважають людську волю першоосновою й творцем дійсності. В боротьбі проти волюнтаризму, який проповідує абсолютну свободу волі, марксизм-ленінізм підкреслює детермінованість волі і вчинків людей (Пом. Укр., 1, 1960, 53).
2. псих. Визнання волі, а не розуму основним у психічному житті людини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 735.