ВОСКОБІ́ЙНЯ, і, ж. Приміщення або підприємство, де добувають віск із вощини. Одночасно магнати і шляхта розширяли у своїх маєтках.. гути.., воскобійні, виробництво смольчуги, клепки та ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 743.