Воювник, ка, м. = Войовник. К. XII. 58. К. ЦН. 159.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 257.
Що oзначає слово - "воювник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.