ВПЛІТА́ТИСЯ 1 (УПЛІТА́ТИСЯ), а́ється, недок., ВПЛЕСТИ́СЯ (УПЛЕСТИ́СЯ), ете́ться, док. 1. Потрапляти в що-небудь, переплітаючись з ним; увиватися. Жита лягали хвилею в покіс, І колоски, важким зерном налиті, Тоді самі впліталися до кіс (Воронько, Славен мир, 1950, 77), * Образно. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного (Коцюб., ІІІ, 1956, 41).
2. перен. Входити, вставлятися в що-небудь ціле, з’єднуючись з ним. Оповідані там [у "Перлі многоцінному"] "приклади" та чуда переходять в уста народу, вплітаються в канву давніших оповідань (Фр., XVI, 1955, 319); У фільмі ["Щорс"] в бойові епізоди вплітається весілля (Довж., III, 1960, 303); Раптом у хор співаків і співачок уплівся чийсь новий, голос — високий і чистий (Минко, Вибр., 1952, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 752.