ВПОРЯДЖА́ТИ, ВПОРЯДЖА́ТИСЯ, ВПОРЯ́ДЖЕНИЙ, ВПОРЯ́ДЖЕННЯ, ВПОРЯДИ́ТИ, ВПОРЯДИ́ТИСЯ, ВПОРЯДКО́ВАНИЙ, ВПОРЯДКО́ВУВАННЯ, ВПОРЯДКО́ВУВАТИ, ВПОРЯДКО́ВУВАТИСЯ, ВПОРЯДКУВА́ННЯ, ВПОРЯДКУВА́ТИ, ВПОРЯ́ДНИК, ВПОСЛІ́ДЖЕНИЙ, ВПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ, ВПОСЛІ́ДЖУВАТИ, ВПОСЛІ́ДИТИ, ВПОТІ́ТИ, ВПО́ЮВАТИ, ВПО́ЮВАТИСЯ див. упоряджа́ти, упоряджа́тися і т. д.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 753.