ВПРАВЛЯ́ННЯ 1 (УПРАВЛЯ́ННЯ), я, с. Дія за знач. вправля́ти1. Майстри навчали учнів кровопускання,.. накладання лубків при переломах, вправляння вивихів (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 39).
ВПРАВЛЯ́ННЯ2, я, с. Дія за знач. вправля́ти2 й вправля́тися2. Вона могла дістати десь румунські книжки й читати їх для вправляння (Вільде, Повнол. діти, 1960, 270); Повне розпізнавання кольору настає у дітей наприкінці 3-го року. Але при вправлянні воно може з’явитися і раніше (Шк. гігієна, 1954, 62).
ВПРАВЛЯ́ННЯ3 див. управля́ння 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 754.