ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), присл. 1. У довжину чого-небудь; удовж. Зовсім вона [хатка] порожня сливе.. Стіл із розколиною упродовж посередині (Вовчок, І, 1955, 288).
2. рідко. Те саме, що про́тягом. Гуцульські кожушки зберігають та одягають на свята впродовж довгих десятиліть. Часом вони переходять од діда до онуків (Мас., Під небом.., 1961, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 755.