ВПІВО́КА (УПІВО́КА), присл., розм. Напівзаплющивши (напіврозплющивши) очі; краєм ока. Ромашка дивиться впівока, І ланка зна життя своє (Мал., Звенигора, 1959, 271); Орлов глянув впівока на Федяка, йому від самого початку здавалося, що справа тут зовсім не в патронах (Перв., Дикий мед, 1963, 463).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 751.