ВРАТА́, врат, мн., ц.-с. Ворота. Не видно нікого в Іерусалимі, Врата на запорі (Шевч., II, 1953, 70).
Ца́рські врата́ — середні двері в церковному іконостасі. Кайдаш молився, стоячи навколішки, не вводив ясних очей а царських врат (Н.-Лев., II, 1950, 268).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 758.