ВРУБА́ТИ 1 див. вру́бувати.
ВРУБА́ТИ2 див. уруба́ти 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 761.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ВРУБА́ТИ 1 див. вру́бувати.
ВРУБА́ТИ2 див. уруба́ти 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 761.