ВРЯДИ́-ГОДИ́ (УРЯДИ́-ГОДИ́), присл. Зрідка, нечасто, деколи. Вони були щирі товаришки, яких тільки вряди-годи зводить життя докупи (Мирний, II, 1954, 256); Вряди-годи проходив хтось тінню по широкій, колись гомінкій і веселій вулиці (Собко, Вогонь.., 1947, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 762.