ВСЕПЕРЕМО́ЖНО (УСЕПЕРЕМО́ЖНО). Присл. до всеперемо́жний. Як трава весною Росте всепереможно на руїнах,.. так оці маленькі діти Квітчають камінь (Рильський, II, 1956, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 764.