ВСЯ́КИЙ (УСЯ́КИЙ), а, е, займ. означ, 1. Який завгодно; кожний. Усякий кулик до свого озера привик (Номис, 1864, № 9564); Не всяка риба запливає на цю глибину (Трубл., II, 1955, 467); Він ходив за кіньми і волів доглядав, орав у полі і на лобогрійці прів. Але на всякий терпець буває кінець (Коцюба, Перед грозою, 1958, 5); // у знач. ім. вся́кий, кого, ч.; вся́ка, кої, ж. Кожна, будь-яка людина. У всякого своя доля І свій шлях широкий (Шевч., І, 1951, 239); Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про це гаразд усякий знає (Гл., Вибр., 1957, 39).
2. Різний, всілякий. Їм усім [бурлакам] здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (Н.-Лев., II, 1956, 255); Комора, бачите, як струк, повна всякого добра (Фр., II, 1950, 16); Звуки теж бувають всякі — тільки треба вміти їх слухати (Смолич, II, 1958, 14).
3. Будь-який. Тепліше стає на серці, коли бачиш, що ти не цілком одинокий на світі, що є добрі, сердечні люди, які без всякого власного інтересу дбають про тебе (Коцюб., III, 1956, 339); Усякий страх покинув хлопця. Ним володіла одна тільки думка (Ільч., Серце жде, 1939, 385).
◊ Вся́ка вся́чина див. вся́чина; За вся́ку ціну́ — що б там не було, за будь-яких обставин. За всяку ціну треба було перелізти через мур, сісти в машину і прохопитися крізь головну браму (Смолич, І, 1958, 94); Про (на) вся́кий ви́падок — для того випадку, коли щось трапиться; коли буде треба; у разі потреби. Військовий пояс, польову баклагу На всякий випадок десь віднайшла (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 138); У вся́кому (вся́кім) ра́зі — як би там не було. У всякім разі сьогодні виїжджаю до Відня (Л. Укр., V, 1956, 418).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 771.