Що oзначає слово - "всячина"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВСЯ́ЧИНА (УСЯ́ЧИНА), и, ж. Різноманітні речі, події тощо. Мар’я.. качалася на печі, пригадуючи всячину з свого життя (Мирний, III, 1954, 198); [Оксана:] Чоловік тобі усячину купує, чого б не забажала (Кроп., IV, 1959, 356); Вона .. була не від того, щоб послухати всячину десь біля магазину (Мур., Жила.. вдова, 1960, 58).

Вся́ка вся́чина — усе, що завгодно; усе без розбору. За сніданком [сестра] наговорила стільки всякої всячини, що іншій на тиждень вистачило б (Грим., Подробиці.., 1956, 73); Вміють [дочки отця Миколая] і грати на мандоліні, і шити, і варити, і квасити яблука, і готувати всяку всячину (Стельмах, І, 1992, 265); Хай (неха́й, бода́й) йому́ (їм і т. ін.) вся́чина! — те саме, що Хай (неха́й) йому́ (їм і т. ін.) біс! (див. біс1). — Налякав же він мене, — полегшено зітхнула мати. — Хай йому всячина (Гончар, II, 1959, 158); Слухайте ж моєї поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Вовчок, І, 1955, 177); От роги мають [воли], бодай їм всячина. І хату можуть піднести на них… (Стельмах, І, 1962, 570).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 772.