ВТРЬОХ (УТРЬО́Х), присл. У складі трьох осіб. Ви утрьох та злякалися вовка, а ми усеми та тікали від сови (Номис, 1864, № 4360); З заводу поверталися втрьох (Ткач, Арена, 1960, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 777.