ВТУ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має втулку; у який вставляється втулка. На поселенні біля с. Городниці знайдено кам’яну ливарну матрицю втулчастоі сокири (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 777.