ВУАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. 1. Покривати вуаллю (в 1 знач.).
2. спец. Затемнювати тло, зменшувати контрастність зображення на знімку, рентгенограмі тощо. Вторинне рентгенівське випромінювання, яке виникає при такому поглинанні [в кристалах], вуалює рентгенограму (Рентгеногр. мет., 1959, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 778.