ВУГЛИ́НКА, я, ж. Зменш. до вугли́на. Із вуглинок [у сніговика] чорні очі, ніс кирпатий з буряка (Забіла, У.. світ, 1960, 21); * У порівн. В моїй пам’яті постав Гриць Цибар — жвавий, моторний, з чорними, блискучими очима (Збан., Ліс. Красуня, 1955, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 780.