ВУЖ, а́, ч. Неотруйна змія середнього розміру, що має жовті плями з обох боків голови. — Сей рік зарідливий буде.. Жита такі, що й вуж не пролізе (Вовчок, І, 1955, 147); Чорний вуж, здіймаючи вгору лакову голівку з жовтими пелюстками, швидко плазував у гущавину (Донч., III, 1956, 166); * У порівн. Вихор наказав Зубову прикривати його, а сам вужем поповз у порожню землянку (Кучер, Чорноморці, 1956, 431).
∆ Водяни́й вуж — неотруйна змія без жовтих плям на голові, що живе поблизу водоймищ. Довжина тулуба водяного вужа досягає 1100 мм (Визначник земноводних.., 1955, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 782.