ВУЗЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже вузький. На шосе над Дунайцем треба було сходити по вузесенькій стежечці (Н.-Лев., II, 1956, 414); Вузесенький серп молодого місяця блищав на заході (Трубл., II, 1955, 421).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 783.