ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Обмежений, консервативний. А Ксантіппа не вертає, Мов свобода мислі й слова, Що злякалася рутенських Допотопних, вузькоглядних Переконань — і в наш край Щось не хоче загостить! (Фр., XIII, 1954, 19); — Він здібний і не такий вузькоглядний, як наші тутешні люди! (Коб., І, 1956, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 785.