ВУЗЬКОКОЛІ́ЙКА, и, ж. Залізниця з вузькою колією. Паралельно шосе тяглися під’їзні вузькоколійки (Трубл., III, 1956, 288); По вузькоколійці бігає маленький, мов іграшковий, паровозик (Чорн., Визвол. земля, 1950, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 785.