ВШИРШ (УШИ́РШ), присл., розм. Те саме, що вшир. І велика річка [Дніпро], вширш більше, як на верству, пишно ллється під самою могилою [Т. Шевченка] (Н.-Лев., II, 1956, 384).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 794.