ВІВА́РІЙ, ю, ч., спец. Приміщення для утримування тварин в умовах, близьких до природних, із навчальною та експериментальною метою. У невеличких приміщеннях сиділи самітно кролі й собаки.. Юнак догадався, що це — віварій (Донч., III, 1956, 319).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 549.