ВІВЦЕБИ́К, а́, ч. Парнокопитна тварина, що має ознаки барана й бика; живе переважно в тундрі. Представник парнокопитних цієї підобласті [тундри] — вівцебик, або мускусний бик — .. живе.. тільки у східній частині тундр Америки (Посібник з зоогеогр., 1956, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 550.