ВІ́ДАННЯ, я, с. 1. заст. Знання, обізнаність.
2. тільки одн., книжн. Завідування, керування, розпорядження. Чим далі, тим більше у відання громадських організацій будуть переходити питання охорони громадського порядку (Наука.., 6, 1959, 2).
3. діал. Звістка, повідомлення.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 552.