ВІДБОМБИ́ТИСЯ, блю́ся, би́шся; мн. відбомбля́ться; док. розм. Закінчити, провести бомбардування. Радянські літаки відбомбилися (Сміл., Сашко, 1957, 188); [Ральф:] Настрій, Таню, такий, ніби я по власних своїх військах відбомбився (Собко, П’єси, 1958, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 558.