ВІДБРИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Брикаючи, відбиватися ногами (про тварин).
2. перен., ірон. Відмовлятися від чого-небудь. Можна, безумовно, відкидати все, відбрикуватись, але ж факти фактами (Збан., Малин. дзвін, 1958, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 558.