ВІДБУ́ЧА, і, ж., заст. Повинність. Хай одбуває одбучі (Мирний, II, 1954, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 560.
Що oзначає слово - "відбуча"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.