Що oзначає слово - "відвічний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВІДВІ́ЧНИЙ, а, е. Який існує споконвіку, з давніх-давен. Верхом шумів-гудів відвічний ліс (Фр., XI, 1952, 291); Цвіте Україна!.. Всі землі свої возз’єднавши одвічні (С. Ол., Вибр., 1957, 30); Одвічний інстинкт гнав їх [журавлів] з пекучого півдня на болотисті низовини, де щороку вили вони свої кубла (Тулуб, Людолови, І, 1957, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 565.