ВІДГИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДІГНУ́ТИСЯ, не́ться, док. 1. Вирівнюватися, ставати прямим (про щось загнуте або зігнуте). Степан ізняв руку з лозини, — та, одігнувшись пружиною, журно вгорі захиталась (Тич., І, 1957, 248).
2. тільки недок. Пас. до відгина́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 569.