ВІДГРИ́МНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Те саме, що відгри́мнути. — Горілочка, здається, добра, — каже хазяйка. — Бодай тому шинкареві таке життя добре! — одгримнувсь дядько (Вовчок, І, 1955, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 572.