ВІДГУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм., рідко. Гукаючи, викликати кого-небудь, домогтися відповіді. Куди се ти так забрався, що ледве-не-ледве відгукав тебе (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 573.