ВІДДУ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДДУШИ́ТИСЯ, у́шиться, док. 1. Ставати віддушеним (про сир і т. ін.). Сир добре віддушився.
2. тільки недок. Пас. до відду́шувати 1. Спитайся у мами, чи треба увесь сир ховати для нас, чи можна частину продати, бо його дуже багато оддушується (Л. Укр., V, 1956, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 582.