ВІДДІ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відділи́ти й відділи́тися. Якість калібрування визначається повнотою відділення насіння одного розміру від насіння іншого розміру (Колг. Укр., 3, 1956, 8).
2. Те саме, що ві́дділ 2, 3. Відкривались відділення банків (Гончар, Таврія.., 1957, 301); Автоматизований цех має два незалежних відділення (Наука.., 5, 1959, 4).
3. Те саме, що рій2. Сержант Михайло Гайворон вишикував своє відділення (Собко, Кавказ, 1946, 8); Михайло Скиба організував свій невеликий штаб, мав відділення автоматників (Загреб., Європа. Захід, 1961, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 581.