ВІДКЛИ́ГАТИ, аю, аєш, док., розм. Набратися сил після хвороби чи втоми; видужати. Відкликавши трохи, я почав розшукувати Катерину Чубенко (Збан., Любов, 1957, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 592.