ВІДЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. поет. Відлетіти, віддалитися, зникнути. Сумні думки одлинули (Вас., І, 1959, 274); Десять років минуло, відлинуло в путь безупинну (Криж., Під зорями.., 1950, 27).
2. рідко. Відхлинути від чогось. Відлинула вода від берега (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 601.