ВІДМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмежува́ти. Лірика в словесній поетичній творчості.. існує як жанр самостійний, більш або менш чітко відмежований від інших жанрів (Перв., З щоденника.., 1956, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 605.