ВІДМОБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмобілізува́ти. Сто сімдесят цілком відмобілізованих дивізій кинула фашистська Німеччина на наші рубежі (Ткач, Крута хвиля, 1956, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 608.