ВІДОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., книжн., рідко. Те саме, що відокре́мленість. Вірність народу своїм національним інтересам, своїм кращим національним традиціям аж ніяк не веде до національної відособленості (Ком. Укр., 5, 1965, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 615.