ВІДПЕЧА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відпеча́тати. Фотографія ще не одпечатана, то не знаю, як вийшла (Л. Укр., V, 1956, 232); Вже твої жупани поношені. Вже твої меди одпечатані (Чуб., V, 1874, 735).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 617.