ВІДПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Відрізувати пилою. Сам він почав стругати брусочки, а мені наказав відпиляти дошку (Збан., Мор. чайка, 1959, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 617.