ВІДПЛЮ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до відпльо́вуватися. Старий Чорномор, відплюнувшись, оглянув колону.. і подав команду (Збан., Мор. чайка, 1959, 195); [Євдокія Корніївна:] Пху! Пху! Аж треба одплюнутись, таке верзеш (Н.-Лев., II, 1956, 511).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 619.