ВІДРАПОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Зробити донесення про що-небудь за певними правилами військової служби; доповісти, рапортуючи. Лейтенант, приклавши руку до козирка, підійшов, чітко відбиваючи крок, до полковника і дзвінко відрапортував (Собко, Запорука.., 1952, 30); — Товаришу командир! — одрапортував Моргунові Дементій. — Операція пройшла щасливо (Воскр., Весна… 1939, 63); // розм. Доповісти кому-небудь про щось; повідомити когось про що-небудь. — Панич виїхали кудись, — одрапортувала мені Лукерка (Л. Янов., І, 1959, 442); Привітався [юнак].. і відрапортував Саїдові: — Чотириста шістдесят п’ять студентів і робітфаквців прибули на ліквідацію прориву (Ле, Міжгір’я, 1953, 396).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 627.