ВІДРОЇ́ТИСЯ, ться, док. Дати один чи декілька роїв; закінчити роїтися в даному році (про бджоляну сім’ю). Усі льотні бджоли сім’ї, яка відроїлася, збираються до рою і посилюють його (Колг. Укр., 6, 1956, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 632.