ВІДСИПНИ́Й, а́, е́. Такий, який відсипають (у 1 знач.); // у знач. ім. відсипне́, но́го, с., заст. Зерно, борошно та інші продукти, що в певній кількості бралися з населення як вид податку. А щоб шляхта і челядинці князя не сиділи голодні, з кожної хати брали одсипного і десятину (Стор., І, 1957, 367).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 637.