ВІДСО́ТОК, тка, ч. 1. Сота частина певного числа, що береться за ціле, за одиницю (позначається знаком %); процент. Він мав п’ять тисяч ринських в ощадній касі і відсотки з них так само щороку докладав до капіталу (Фр., VI, 1951, 236); Нині.. 99 відсотків фізично-корисної праці виконують машини (Літ. Укр., 5.IV 1963, 2).
2. Частина чого-небудь. Дарка збирала малину панам на конфітури, — ну, то вже, певне, й собі брала якийсь відсоток натурою (Л. Укр., III, 1952, 660).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 640.