ВІДСТОРО́НЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. відсторони́ти 2 і відсторони́тися. Відсторонення від польотів для нього велика кара (Рад. Укр., 17.VIII 1962, 3); По-ловинчате ставлення до робітничого руху неминуче веде до фактичного відсторонення від нього.. (Ленін, 6, 1949, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 642.