ВІДТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док., перех., розм. Ударами пошкодити частину тіла.
◊ Відтовкти́ бо́ки кому — побити когось. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 650.