ВІДХИТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Хитнувшись, переміститися, відійти в якийсь бік від кого-, чого-небудь. Вона як була коло його — і не одхитнулась: — Що? — питає (Вовчок, I, 1955, 152); Раїса раптом одхитнулась од приятельки й тихо скрикнула (Коцюб., І, 1955, 333); Професор відхитнувся від стіни і підійшов до столу (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 654.